Участь у І учнівській науково-практичній конференції «Декоративно-прикладне мистецтво: від витоків до сьогодення»

МІКРОВИШИВКА  БЕЛЬМЕГИ  МАР’ЯНИ  ГЕОРГІЇВНИ

Мазуряк Анжела – учениця 10 – А класу Іспаської ЗОШ І – ІІІ ст. ім.М.Марфієвича, Вижницького району, Чернівецької області.

Бельмега Мар’яна Георгіївна – учитель образотворчого мистецтва та мистецтва Іспаської ЗОШ І – ІІІ ст. ім.М.Марфієвича

 Багате і чудове українське мистецтво. Сьогодні на Україні немає такого регіону, де б не розвивалося народне мистецтво. Скрізь відомі яскраві вишивки, барвисті килими, різьба та інкрустація, вироби з кераміки, скла, металу, створені талановитими майстрами.

Вижниччина – особливої краси земля. Сама природа – Карпатські гори, стрімкі потоки річки Черемош, неймовірна краса лісів сприяє творчості і натхненню.  Тому і недивно, що такий мальовничий куточок Буковини, подарував чудових письменників, художників, співаків, журналіс­тів, вчених, що славили, славлять і  в майбутньому прославлятимуть свій рідний край.

Красу української природи та орнаменти-символи «передає» на тканину за допомогою мікровишивки талановита майстриня, вчитель образотворчого мистецтва та трудового навчання, Бельмега Мар’яна Георгіївна. 

Народилася вона в мальовничому селі Іспас Вижницького району Чернівецької області. Ще з дитинства у Мар’яни Георгіївни проявлялася любов до прекрасного. В шкільні роки вона навчалася у музичній школі, писала вірші, малювала, вишивала...  

Мистецьку освіту здобула у Вижницькому коледжі прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка за спеціальністю «образотворче мистецтво та креслення», у 2005 році закінчила Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича факультет декоративно-прикладного мистецтва. Вже 17 років працює в Іспаській ЗОШ І – ІІІ ст. ім. М.Марфієвича вчителем образотворчого мистецтва та трудового навчання, передає свої знання та вміння підростаючому поколінню, розвиваючи творчі здібності дітей.

Все різнобарв’я мальовничої природи рідного краю відображається у її прикрасах. Тут розквітають маки, фіалки, волошки, ромашки, троянди. Дуже часто можна побачити зооморфні мотиви: синички, снігурі, горобчики, бджілки, котики, сови...

Серед робіт Мар’яни Георгіївни різноманітні прикраси – персні, брошки, сережки, медальйони – всі прикрашені делікатною вишивкою, мікрохрестиком. Вишивання в цій техніці відрізняється від звичайного насамперед більшою складністю.

Мікровишивання – це ювелірна справа, адже стібки вишивки дуже малі. Коли вперше береш до рук виріб, оздоблений за допомогою цієї техніки, то спочатку здається, що на прикрасі – малюнок. Це наймініатюрніша техніка вишивки. Мікровишивку ще називають петіт-пойнт (petit-point) — з французької мови можна перекласти як дрібниця, маленька цяточка, щось крихітне, адже дійсно стібки мікровишивки настільки малі, що нагадують крапочки з ниток. На одному квадратному сантиметрі мікровишивки може бути понад 100 стібків!

Мікровишивка – це водночас досить давній (ХVІІІ ст.) і сучасний вид мистецтва. Якщо подивитися на сорочки наших прабабусь, то можна побачити такі ж крихітні хрестики на полотні, менші від зернятка маку. А квіткові узори вишивали наші предки і на сорочках, на рушниках, ткали на килимах тощо. Тому, саме у творчості Мар’яни Георгіївни переплітаються традиційна буковинська вишивка та сучасна мода на прикраси. Всі твори – це піднесений світ краси і фантазії, що сягають своїм корінням далекого минулого.

Створення ж прикрас з мініатюрною вишивкою вимагає від майстрині надзвичайної старанності і вміння поводитися з голкою і матеріалами, адже кожен стібок тут менший аніж міліметр. Ах, які дивні роботи — настільки ювелірно виконана вишивка. Як тільки виходить така неймовірно витончена вишивка. Вироби багаті на відтінки, з об’ємними і благородними квітами і красивими композиціями.

Мікровишивка – це практично ювелірна робота, адже узори надзвичайно мініатюрні. Однак прикраси із таким оздобленням витончені і стильні, вони сучасні, оригінальні, які можна носити не лише з вишиванкою, а і з повсякденним одягом.

Мікровишивка — це не просто красиві і витончені сережки, вишукані і оригінальні кулони, жіночні і ніжні перстені та броші, а для чоловіків — запонки. Усе це справжні витвори мистецтва.

Для своїх виробів майстриня використовує домоткане або лляне полотно, яке має рівномірне і дуже щільне переплетення ниток. Такі тканини годяться і для вишивки звичайним хрестиком, і міліметровим (саме такий середній розмір хрестика у мікровишивці). У звичайному хрестику поміщається чотири міліметрових. Все залежить від щільності полотна – часом хрестик буває і менше міліметра. Вишиває нитками муліне. Вишиває на п’яльцях тоненькою голкою, найтоншою для вишивки хрестиком. Складність полягає в самому розмірі, так як все дуже дрібне, потрібно гарненько бачити дрібні деталі. Тому можна використовувати і спеціальну лупу для вишивання, але майстриня вишиває без збільшуваного скла. Освітлення повинне бути хорошим і бажано білим, щоб бачити природні кольори ниток, тому що жовта лампа трохи спотворює. Оскільки тканина для вишивання досить дорога, то працює в економ-режимі: вирізає потрібного розміру шматочок, пришиває його до звичайної тканини, яка не тягнеться, і вже тоді великий шматок тканини натягує на п’яльця. Тобто робочий шматочок канви — маленький, а все інше — допоміжне.

Для своїх виробів Мар’яна Гоергіївна використовує схеми для вишивки хрестиком. Часто відтворює лише якийсь з елементів схеми, що припав до вподоби, наприклад, квітку з букету чи елемент геометричного візерунку, а далі – куди нитка ляже.

Малюнок, вишитий на тканині акуратно вирізує по формі, обшиває петельним швом, а потім натягує на тверду основу, а вже потім приклеює спеціальним клеєм до фурнітури.

На один виріб витрачає близько 10 – 15 годин. Інколи, для вишивання однієї  маленької квіточки, використовує 5 – 6 відтінків одного кольору, тому прикраси надзвичайно витончені.

Вишивання мікрохрестиком – до душі, тому майстриня віддає улюбленій справі багато творчої енергії. Її роботи – унікальні і подобаються людям. Тому дуже часто прикраси замовляють на подарунки.

Вже не один рік Бельмега Мар’яна Георгіївна є учасником Гуцульського фестивалю «Калинові обереги», де представляє свої оригінальні витвори. Цього року, 30 серпня, на ХХVІ Міжнародному гуцульському Фестивалі у м. Вижниця, відбувся перший показ її вишитих прикрас, які справили неабияке враження на гостей фестивалю.    

Першу роботу з мікровишивки зробила навесні 2016 року для своєї донечки Тетяни. Наразі у творчому доробку майстрині сотні виробів: підвіски, сережки, персні, браслети, брошки, які  прикрашають жіночу красу не тільки в Україні, а й Сполучених штатах Америки та Білорусії. Найтонша, воістину ювелірна робота майстрині мікровишивки нікого не залишає байдужим.

         «Я щаслива, що можу втілити бажання людей бути унікальними і своїми творіннями приношу їм радість. Для мене дуже важливо дарувати людям позитивні емоції." (М. Бельмега)