Зображення тварин (6 клас)

Тема: Зображення тварин.

Мета: навчальна: продовжувати поглиблювати знання учнів про анімалізм як жанр живопису; продовжувати засвоювати правильну побудову композиції на аркуші паперу; закріплювати навички малювання тварин; розвивальна: активізувати спостережливість, сенсорні вміння та  навички дітей; виховна: виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу; продовжувати виховувати любов до тварин.

Обладнання: мультимедійна система, навчальні плакати, приклади робіт.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олівець, кольорові олівці, фарби, пензлики, серветка.

Тип уроку: комбінований.

Методи і засоби роботи: розповідь, бесіда, практична робота.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда.

Назвіть жанри мистецтва.

Що зображають на своїх картинах художники анімалісти?

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

(Розповідь вчителя супроводжується показом мультимедійної презентації або показом картин, фото чи малюнків)

Вперше людина почала малювати дуже давно, тисячі років назад. Свої перші малюнки люди малювали на скелях. Спочатку вони були недосконалі.  Темою таких малюнків, які створювала прадавня людина, були тварини. Вони були спогадами про вдале полювання, засідки, переслідування та перемоги над хижаками. Такі малюнки надавали людини впевненості в собі, робили її сміливішою, відважнішою.

Із часом життя людини вже не залежно від вдалого полювання. Люди навчилися приручати та розводити тварин. Тварини ставали не тільки сусідами, але й друзями та помічниками. Першим була приручена собака, а потім коза, корова, кінь, кішка і т.д. Люди навчилися вбачати в них красу, силу, мужність, уособлення богів і предків.

Тварини стали частиною мистецтва, і тоді з'явився окремий жанр – анімалістичний.

Малювати тварин дуже цікаво, адже вони, як і люди, мають свої звички, свій характер. Митців, які спеціалізуються в цьому жанрі, називають анімалістами.  Художники - анімалісти завжди намагалися не тільки зобразити тварину реалістично, а й передати її внутрішній світ.

Що потрібно знати й уміти художникові, щоб стати справжнім анімалістом?

Один із відомих художників-анімалістів Василь Ватагін  вважав, що не достатньо просто передати зовнішню схожість зображувальної тварини з натурою, потрібно пізнати всю складність характеру тварини, відчути тварину, проявити глибокий інтерес до неї, любити її. Спостережлива людина помітить «пихатість» гордовитого лева чи «благородність» вірного собаки. Без цього не варто й розпочинати цю досить складну і копітку справу – зображувати тварин.

Давайте й ми з вами спробуємо описати, відчути тварину. (Діти обирають на слайді (малюнку) тваринку та описують її)

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Творче завдання.

Гра „Чарівний мішечок” (Діти дістають з мішечка назви тварин, яких вони сьогодні  будуть малювати. Якщо хтось з дітей вважає, що не зможе виконати малюнок обраної тварини, то її можна замінити на простішу).

Вчитель пояснює послідовність малювання. (На прикладі однієї зі схем)

Потрібно починати малювати з великих частин тіла, потім малювати менші за розміром.

Учні виконують творчу роботу.

Учитель надає індивідуальну допомогу, допомагає виправити помилки.

VІ. Підбиття підсумків.

Обговорення робіт учнів. Оцінювання робіт.

Собака	Кіт	Лисиця
Заєць	Лев	Порося

Морська далечінь (6 клас)

Тема уроку: Морська далечінь

Мета уроку: ознайомитись з  мистецтвознавчими  термінами  пейзаж – марина, художник – мариніст; знати назви пейзажних творів та їх авторів; формувати вміння передавати стан та колір води за допомогою відтінків складного кольору. Розвивати спостережливість, творчу уяву; передавати стан природи, враження від спостережень навколишнього світу; удосконалювати зорову пам’ять, образне мислення, фантазію. Виховувати самостійність в роботі, бажання створити прекрасне навколо себе.

Обладнання: зразки  робіт, репродукції картин І. Айвазовського, таблиці.

Хід уроку

I.                        Організаційна частина.

II.                        Актуалізація опорних знань.

1. Вправа «Мозковий штурм»

-                     Жанр образотворчого мистецтва, що зображує краєвиди – це………

( пейзаж)

-                     Що зображають у пейзажних творах?

-                     Назвіть основні та похідні кольори .(Основні – червоний, жовтий, синій; похідні – зелений, фіолетовий, оранжевий).

-                     Як отримати похідні кольори з основних? (Шляхом змішування фарб).

ІІІ. Оголошення теми та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1.                Прослуховування запису «Шум моря». (Діти заплющують очі і уявляють, що вони на морському узбережжі. Діляться своїми враженнями).

2.                Інтерактивна вправа «Магніт». (Діти добирають слова, які «притягує» це поняття)

3. Інтерактивна вправа «За і проти». (Діти обґрунтовують свою позицію, наводять аргументи, підбивають підсумки) Технологія «Акваріум». 

За

Можна відпочивати влітку

Я люблю плавати

Мені подобається кататися на пароплаві

У морі багато риби

      Проти

Високі хвилі

Під час шторму можуть затонути кораблі

Можна отримати сонячні опіки.

ІV. Робота над темою уроку.

1.                Бесіда. Я бачу, що ви багато знаєте про море, що море подарувало вам стільки приємних вражень та спогадів. Хочу нагадати вам, що море це частина океану, яка заходить у сушу. 

2.                Які моря розташовуються на території України? (Діти розшифровують назви морів та вказують на місце розташування)      

3.                Сприймання учнями творів мистецтва.

(Розгляд репродукцій картин І.К. Айвазовського)

-                     Зараз ми здійснимо подорож до картинної галереї І. К. Айвазовського.

-                     Ваше завдання: запам’ятати назви  картин художника, які сподобаються найбільше.

Перед вами репродукції картин Івана Костянтиновича Айвазовського.

В історію мистецтва він увійшов, як видатний мариніст, тобто художник, що малює морські пейзажі - марини. Художник неперевершено передавав прозору товщу води, гойдання  хвиль, штормову піняву, світлі сонячні промені, що пробиваються крізь товщу води.

-                     Назви яких  картин ви запам’ятали?

4.                Словникова робота.

Марина – картина, на якій зображено морський пейзаж.

Мариніст – художник, який пише морські пейзажі.

Порівняльна характеристика картин ( різний стан моря ).

5.                Перегляд демонстраційного матеріалу. (З коментарем вчителя).

Фізкультхвилинка (під музику)

«На морі»

Хвилі бавляться та б'ються,                                          Роблять хвильові рухи руками

Наче неслухи-хлоп'ята.                                                  перед собою, зліва направо і навпаки.

I стрибають, і сміються:

Вітер їм лоскоче п'яти.                                                  Стрибають.

Вгору, вниз і знову вгору                                              Руки вниз — вгору, очима

Підганяє дужий вітер.                                                    слідкують за рухами.

Розгойдав він ціле море —                                            Розводять руки в сторони,

Як же хвилям не радіти!                                                усміхаються.

6.                Послідовність виконання композиції.

Наше завдання – перетворити білий аркуш паперу на море.( колір води, мазки характеру води )

Позначте тонкою прозорою лінією лінію горизонту.

Спочатку на аркуш паперу нанесіть хвилі.

Оживіть малюнок кольором. (Морські глибини – синім кольором, хвилі – білою фарбою, сонце жовтою).

Техніка безпеки з пензликом, олівцем.

7.                Практична діяльність учнів.

V.              Підсумок уроку.

Виставка дитячих робіт «Вернісаж».

Саморефлексія. Декілька учнів доводять, що вони знають, вміють,  цінують (на основі даного уроку).

Я, (учень, учениця)

                     про моря, які розташовані на території України

Знаю            як отримати похідні кольори з основних

                     про художника-мариніста І. К. Айвазовського

                     змішувати фарби на палітрі

Вмію            малювати морський пейзаж

                     розташовувати предмети на папері

                      твори мистецтва

Ціную           нові знання

                       природу рідного краю             

Анімалістичний жанр у декоративному мистецтві (6 клас)

Тема: Анімалістичний жанр у декоративному мистецтві.

Мета:  на прикладі творів Марії Приймаченко поглибити знання учнів про анімалістичний жанр у декоративному мистецтві, їх емоційний характер і зв’язок, вчити  створювати власні  асоціативно-образні форми,  досягати їх художньої виразності, розвивати  асоціативно-образне мислення та бажання бути творцем.

Наочний матеріал:   твори М. Приймаченко, презентація, слова підказки.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизація знань.

Хід уроку

1.   Активізація уваги учнів

Кожний урок, діти, є для вас своєрідною мандрівкою в країну Знань. Команда, яка вирушає в мандрівку, має бути готовою до всіляких труднощів і здатною вирішувати складні завдання. Свою готовність до сьогоднішньої  мандрівки ви доведете, якщо відповісте на  запитання.

Гра «Ланцюжок»

Учні слухають речення з якими вчитель звертається до конкретних учнів або групи учнів. Продовження має бути коротким, хто не знає – естафета відповіді переходить далі.

На дошці слова-підказки:

(картина, форма, скульптура, декор, мистецтво, анімалістичний).

 Відповідь оцінюється, як готовність до мандрівки, і  дає право сісти за парту.

—  Жанр образотворчого мистецтва в якому зображені тварини називається . . .

—  Свої думки, почуття, переконання художник доносить до глядача через …

— Головна ознака, за якою відрізняються один від одного всі об’єкти навколишнього світу…

—   Ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів називається…

—   Орнамент, візерунок як прикраса на посуді…

—   Твір, створений художником …

Ви довели свою готовність до сьогоднішньої мандрівки, а тих, хто не знав відповіді, ми все одно беремо з собою, але вони повинні будуть довести, що ми в них не помилилися.

2. Оголошення теми і мети уроку

У помічницю сьогодні ми з вами візьмемо народну художницю України Марію Приймаченко (портрет). Ознайомившись із її творами, ми відкриємо  іще кілька таємниць майстерності художника, керуючись якими, ви спробуєте створити свої власні твори.

3. Вивчення нового матеріалу

—   Що ви знаєте про Марію Приймаченко?

Марія Олексіївна Приймаченко прожила довге, нелегке, але красиве життя. Народилася 30.12.1908 р. (за старим стилем, а за новим – 12.01.1909 р.) в с. Болотня (тепер Київської області). Вже кілька років її немає ( з 1997 р.),але залишились її твори, які дивують глядачів, надихають і навчають добру.

М.Приймаченко – народна художниця із надзвичайно багатою уявою. Її   ім’я занесене до Всесвітньої  енциклопедії  мистецтва, її твори відомі  у світі. Познайомимось із ними і прочитаємо їх. (перегляд презентації)

Демонструється твір “Гороховий звір” (назва не повідомляється)

—    Кого і що тут зображено?

—   Це реальна чи фантастична істота?

—   Кого вона вам нагадує?

—  Як художньо майстриня збагатила площину тулуба фантастичної істоти? Що нагадує вам такий декор?

—  Чи пов’язаний цей декор із тими рослинами, по яких ступає цей дивний звір? Що це  за рослини?

—   Де живе, на вашу думку, ця вигадана істота? Як ви назвете такого звіра?

—   Який він має характер? Чому ви так думаєте? (Звертається увага на м’яке поєднання кольорів, округлу форму та ін.)

—   Чи хотіли б ви, щоб така істота жила насправді?

Демонструється твір “Фантастична звірина” (назва не повідомляється).

—   Кого художниця зобразила в даному творі?

—   Що нагадує вам дана істота? З чим асоціюється?

—   Який декор тулуба та голови  істоти? Яка його роль? Як би ви назвали цей твір?

Далі демонструється робота М. Приймаченко “Загроза війни” (назва не повідомляється). Знову аналіз твору за допомогою питань:

—   Яку істоту зображено тут? Вона добра чи зла? Чому ви так думаєте?

—   Що нагадує вам форма цієї дивної істоти?

—   Як прикрашена форма? Яка роль декору? Як би ви її назвали?

—   Чи хотіли б ви, щоб цей монстр жив насправді? Чи існує у світі зараз те, що уособлює даний образ?

Отже, фантастичні “Звірі з Болотні” Марії Приймаченко утверджують в душах людських Добро і заперечують Зло.  Її твори надихали багатьох художників. Спробуємо ж  і ми зобразити   вигаданих  нами істот, повчимося цієї справи в майстрині, у якої:

1) форма істот вигадана, але чимось нагадує форми реально існуючих;

2) декор форми, оточення істоти допомагають зрозуміти художній образ, все працює на образ;

3) чітко “читається” характер і вдача (доброта, злість, настороженість, впертість;

Дітям пропонуються завдання: зобразити фантастичну істоту (на вибір: ”Тиша”, ”Ехо”, ”Чорнобильський монстр” і т. п.).

Послідовність роботи:

Словесна характеристика образів.

З чого почати: від асоціативної форми – до образу (з крапок, поставлених стихійно, а потім з’єднаних між собою; з “тьоків-патьоків”: на  папір нанести фарбу, аркуш перехилити так, щоб фарба потекла  і утворилися “тьоки – патьоки”, в яких, якщо уважно придивитися, можна побачити натяк на образ; дати фарбі вільно розпливтися по мокрому аркуші, роздивитися, на що схожа пляма, що утворилася); обрати свідомий початок пошуку образу, відштовхуючись від власного відчуття і розуміння.

Далі слідує практична робота учнів, в ході якої, хто потребує, отримують поради.

4. Закріплення вивченого матеріалу

—     З творами якої української художниці ви сьогодні познайомилися на уроці?

—     Чи сподобалось вам створювати незвичайні образи тварин?

—     Ви пробували творити у стилі Марії Приймаченко. Який результат ваших спроб?  ( Показ кращих робіт. Аналіз зробленого.)

—     Які засоби декоративного мистецтва ви застосували у своїх роботах?

5. Домашнє завдання

Закінчити розпочату роботу, досягти художньої виразності форми. Скласти розповідь про того, кого ви зобразили.

Пейзаж. Широкі простори. (6 клас)

Тема уроку: Пейзаж. Широкі простори.

Мета уроку: поглиблювати знання учнів про пейзаж як жанр образотворчого мистецтва, актуалізувати знання про виникнення пейзажного жанру, навчити застосовувати набуті знання в практичній діяльності; розвивати  спостережливість, естетичний смак, творчу уяву; виховувати любов до природи, навколишнього середовища.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: репродукції пейзажів, учнівські роботи ; альбом, простий олівець, гумка.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

«Чи знаєте ви жанри образотворчого мистецтва»

§        Чи є серед представлених  картин пейзаж?

§        До яких жанрів належать ці картини?

§        Залишіть в картинній галереї лише пейзажі.

§        Назвіть вид пейзажу.

ІІІ. Повідомлення теми уроку

ІV. Мотивація навчальної діяльності

         Зачитую епіграф до теми, записаний на дошці до початку уроку:

                            Буває мить якогось потрясіння:

                            Побачиш світ, як вперше у житті,

                            Звичайна хмара, сіра і осіння,

                            Пропише раптом барви золоті.

                                                                  (Л. Костенко.)

Бесіда.

         Що ви уявляєте, коли говорять слово «пейзаж»?

Невичерпна різноманітність природи стала джерелом натхнення для багатьох художників. Кожен майстер втілював у зображенні природи свої ідеали, своє бачення світу. У ліричному пейзажі зображена природа відповідає настрою. Стану, почуттям людини.

Ми живемо в одному з наймальовничіших куточків України. Тут вишневі садки, повні солов’їного співу, плакучі верби над ставками, бурхлива річка Черемош. А які безмежні ліси за нашим селом: соснові бори чергуються з дубовою дібровою, мереживом березових долин. Ми наскільки звикли до цієї краси, що інколи перестаємо помічати її.

Нашим девізом хай будуть слова М. Риленкова:

 Тут мало побачити,

 Тут потрібно придивитись…

 Тут мало почути,

Тут прислухатись потрібно

V. Пояснення нового матеріалу

Основним завданням у створенні пейзажу є передача простору.

ПЕЙЗАЖ – ( фр. « країна, місцевість»). – 1. Жанр живопису, присвячений зображенню природи, міст, архітектурних комплексів.  2. Загальний краєвид.

(Перегляд презентації про пейзажний жанр)

ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК ПЕЙЗАЖНОГО ЖАНРУ

Пейзаж,  на відміну від анімалістичного виокремився  в самостійний жанр поступово. Спочатку зображення дикої чи перетвореної людиною природи, уявні види місцевості були лише частинкою або елементом сюжетної картини. Ще давні єгиптяни, зображаючи сцени полювання чи рибної ловлі, умовно передавали середовище, у якому відбувалися події. Зображення було спрощеним, пласким, розміщеним у вигляді фризу.

У період V – XIII ст. пейзаж був елементом розписів, фресок, ікон. Але елементи пейзажу слугували тлом, далеким обрієм для портретів або релігійних сцен. У мистецтві Сходу від середніх віків пейзаж як окремий жанр живопису посідав важливе місце. А людина сприймалась як невеличка частина цього. Пейзажні твори поєднувалися з поетичними рядками, що їх виписували вишукано – вигадливими у відображенні знаками – ієрогліфами.

У Китаї жанр пейзажу розвинувся раніше, ніж будь-де, бо за віруванням китайців милування краєвидом було одним із шляхів пізнання божественної істини. Вже в перші століття нашої ери там краєвидами прикрашали стіни не тільки жител, а й культових споруд.

У період Відродження ( XIV – XVI ст.) італійський художник Джотто  здійснив переворот у становленні пейзажу. Золоте й кольорове тло, на якому зображувалися релігійні сцени, він замінив на зображення куточків природи. Саме в мистецтві цього періоду формуються передумови появи самостійного пейзажного жанру.

Пейзажі замовляли художникам для того, щоб «зігріти» домівки приємними оку краєвидами. Так поступово образ природи стає єдиним змістом картини.

ВИДИ ПЕЙЗАЖУ

В залежності від того, як художник сприймає навколишню дійсність, життя, в чому вбачає його сенс та свої ідеали, які почуття намагається передати споглядачеві, пейзаж поділяють на декілька різновидів.

Сільський пейзаж відображає картини із життя сільських людей, їх побут та звичаї.

Міський пейзаж (архітектурний пейзаж) — жанр образотворчого мистецтва, в якому основним предметом зображення є міські вулиці, будівлі.

Гірський пейзаж передає величну і недоступну природи ( високі, скелясті гори, могутні дерева, заходи сонця і т.д.), тобто змальовує красу гірської природи.

Індустріальний пейзаж зображає картини виробництва (заводи, фабрики і т.д.).

Різновидом пейзажу є зображення моря і подій, що відбуваються на морі (баталії, природні катастрофи, спортивні змагання тощо). Пейзаж за морською темою називається марина.

Реалістичний пейзаж – зображення природи різними техніками за класичними правилами композиції, перспективи і колористики.

Декоративний пейзаж – це зображення природи з використанням народних традицій, символізму, узагальнення форми і кольору.

Абстрактний пейзаж – це безпредметне зображення природи за допомогою абстрагованих елементів форми: кольорових плям, ліній, об’єму, фактури.

                 

VІ. Практична робота

         Створити пейзаж за власною уявою.

А ось що почула поетеса Ліна Костенко:

Красива осінь вишиває клени

Червоним, жовтим, срібним, золотим.

А листя просить: - Виший нас зеленим!

Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: - Дай нам трохи втіхи!

Сади прекрасні, роси – як вино.

Ворони п’ють надкльовані горіхи,

А що їм чорним? Чорним все одно…

Двори стоять у хутровині айстр,

Яка рожева й синя хутровина…

VІІ. Підсумок уроку

§        Яких художників-пейзажистів ви запам’ятали?      

§        Що можна побачити на роботах художників-пейзажистів?

§        Назвіть види пейзажів? (Демонструються різні пейзажі)

Аналіз робіт учнів та оцінювання їх.

VІІІ. Домашнє завдання

Знайти на подвір’ї цікаве дерево та намалювати його.