Блог - Бельмеги Мар'яни Георгіївни: ІСПАСЬКИЙ САМОРОДОК

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Департамент освіти і науки, молоді та спорту Чернівецької облдержадміністрації

Відділ освіти молоді та спорту Вижницької райдержадміністрації

Іспаська загальноосвітня школа І – ІІІ ст. ім. М.Марфієвича

Всеукраїнська експедиція української молоді

«Моя Батьківщина – Україна»

Напрям: «Духовна спадщина мого народу»

Тема проекту:

Керівник проекту:

Бельмега Мар’яна Георгіївна

вчитель художньої культури

Іспаської ЗОШ І – ІІІ ст. ім.М.Марфієвича

Тема проекту: «Іспаський самородок – Штефюк Георгій Танасійович»

Мета проекту:

вивчити творчість художника-аматора, Штефюка Георгія Танасійовича, жителя села Іспас, що на Вижниччині;

ознайомити учнів з мистецтвом рідного села, вчити молоде покоління іспасчан творити красу;

розвивати інтелектуальні, духовні, художньо-естетичні риси, ініціативність, творчі здібності й таланти учнів;

виховувати шану та повагу до людей мистецтва;

виробити вміння і навички збирати й записувати зразки народної творчості;

виховувати високі моральні якості особистості;

стимулювати постійне зростання учнів як особистостей, прагнення до самовираження, самореалізації та самоствердження, активної діяльності, спрямованої на участь у справах і житті класу та суспільства в цілому;

здатність до виконання громадянського обов’язку.

Завдання проекту:

виховання в учнів патріотизму, любові до України, повага до духовних та культурних цінностей;

формування в учнівської молоді активної громадської позиції щодо збереження об’єктів матеріальної культури та природи;

створення виховного середовища, саморозвитку, самовираження і самореалізації;

перетворення навчально-виховного процесу в соціальний простір самовдосконалення особистості, створення умов для набуття нею індивідуального досвіду, самотворчості і посильної участі у творенні світу свого життя;

побудова системи виховання, яка відповідає загальнолюдським цінностям та інтересам особистості, суспільства, держави, є саморозвиваючою і сприяє підвищенню рівня громадянської вихованості;

розвиток інтелектуальної, емоційно-почуттєвої та вольової сфери особистості;

використання інтелектуально-естетичних засобів дозвіллєвої діяльності учнів;

гармонізація сімейно-шкільного виховання;

впровадження активних форм, методів і видів виховної діяльності.

Очікувані результати:

дослідити творчість художника-аматора села Іспас, Штефюка Георгія Танасійовича;

ознайомити учнівську молодь з творчістю маловідомого митця нашого краю;

поширити зібраний матеріал серед односельчан;

використовувати даний проект у позакласні виховній роботі;

просвітницька діяльність.

Малювати картини руками не можна,
Лише серцем, що б’є у душі.
В тій, де мешкає дивний художник,
Що натхнення черпає в собі.
І лиш духом всесильна людина
Розфарбує цей світ кольорами,
Щоб ожила від світла картина,
Наче небо мовчазне над нами,
Наче зорі, що ввечері світять,
Ні, не світять – зоріють згори.
Радше будні художник підмітить,
Ніж змалює цей світ навпаки.

(Фесюк Галина)

Людина за своєю природою – художник. В усе, що оточує її і до чого торкаються її руки, вона намагається внести красу. Найвищим проявом творчості народу є його мистецтво, яке він проніс через століття. В народі не може зберегтися те мистецтво, яке не становить цінності. Та мистецтво нашого іспаського самородка Георгія Штефюка є багатим та невичерпним, повним любові та добра.

У своєму серці, у невичерпній душі проніс крізь десятки років свій неабиякий талант Георгій Танасійович. Зовсім невідомий, скромний, але дуже талановитий художник з мальовничого села Іспас, що на Буковині. Народився він прекрасної сонячної пори, 19 серпня 1938 року, в сім׳ї сільських робітників.

Краса буковинського краю, нестримна гірська річка Черемош, карпатські ліси, поля, луки, стави окрай села, добрі та чуйні люди – все це сприяло шаленому розвитку таланту художника. Сам бог дав невичерпний хист до малювання та вміння передати все побачене у своїх картинах.

З самого дитинства почав проявляти свої здібності маленький Георгій, малюючи в шестирічному віці на стінах рідної хати то квіточки, то дерева, то різних тварин. Ті часи були дуже важкими в родині художника, не було ні паперу, ні фарб, тому мама й сварила малого хлопчика за розмальовані стіни. Та незгасимий його талант тільки набирав свою силу і стрімко розвивався.

«Життя прожити – не поле перейти». Так і життя Георгія Танасійовича складалося по-різному, не завжди так, як хотілося. Щоб гідно жити в нелегкі часи, довелося важко працювати. Закінчивши школу, працював лісорубом. В 1956 році працював у Вижницькій МТС помічником комбайнера. Згодом навчався у Проскурянському училищі механізації (1958р.), Хотинському сільськогосподарському технікумі…

Професію вибрав собі нелегку, та й не шукав він легких доріг у житті. Куди тільки не закидала доля: довелося навіть піднімати цілину в Цілиноградській області (Казахстан). 1960-1963р.р. служив в лавах Радянської Армії. Працював слюсарем з ремонту тракторів і автомобілів у Вижницькій РТС, слюсарем з ремонту паливної апаратури, автомеханіком у Вижницькій райсільгосптехніці (1963р.). В 1973 році перейшов на роботу в колгосп ім. Шевченка. Звідси перейшов на пенсію. Всюди, де навчався чи працював Георгій Танасійович, його супроводжувало мистецтво, адже доводилось малювати і стінгазети, і плакати.

У Георгія Танасійовича прекрасна родина, дружина Марія Іванівна, син Василь, невістка Олена, онуки Іванна та Юрій. Вся сім׳я підтримує невичерпний талант художника. Разом із сином виготовляють дерев’яні вироби, особливо цікавими і неповторними є рами до картин. Кожна із них виконана з любов’ю і має неабияку цінність.

Георгій Танасійович Штефюк довгі роки носив у своєму серці це дароване вміння і тільки зовсім недавно, після виходу на заслужений відпочинок, почав активно займатися живописом.

Його перша картина «Літо» (1994р.) (див. додаток 8) виконана з любов’ю та теплом до нашої рідної землі, буковинського краю. Неосяжна краса карпатських гір, стрімких потоків річки Черемош, квітучих садів, лугів, ставків, кожне деревце, кожна травинка, квіточка, листочок – це все буяє і квітне у чудових картинах нашого майстра: «Літній ранок» (2009р.) (див. додаток 2), «Перелаз» (2013р) (див. додаток10), «Бабине літо» (2013р.) (див. додаток 6), «Осінь» (2011р.) (див. додаток 1), «Цвіте бузина» (2007р.) (див. додаток 9), «Осіння тишина» (2010р) (див. додаток 1). Білокорі берізки, золотисте поле, зелені неосяжні луги, дивляться на нас із глибини картин. Картини «Завтра Новий рік» (2010р.) (див. додаток 4), «Морозний ранок» (2012р.) (див. додаток 5), «Прийшла зима» (2003р.) (див. додаток 7) так і запрошують у засніжені, зачаровані краєвиди. У картинах відтворені не тільки краса рідної природи, а й звичаї та традиції буковинського краю «Купальська ніч» (2008р.) (див. додаток3), «Ніч перед Різдвом» (2009р.) (див. додаток 7).

Любов до живопису, до мис-тецтва передалося і наступному поко-лінню Штефюків, адже син Василь разом із Георгієм Танасійовичем ви-готовляє чудові дерев’яні сходи та меблі. А внучка Іванна пішла слідами свого дідуся, закінчила Вижницький коледж прикладного мистецтва ім.В.Ю.Шкрібляка і малює гарні картини.

Незважаючи на безцінний талант цього художника, визнання він одержав тільки недавно, беручи активну участь у регіональ-ному гуцульському фестивалі «Калинові обереги» в с. Іспас.

Перша персональна виставка Георгія Танасійовича Штефюка відбулася 20 вересня 2013 року в Будинку художника в м. Вижниця. Мистецька родина рідного краю радо прийняла в свої ряди талановитого художника, роботи якого гідні не тільки обласних виставок, а й всеукраїнських. Учні нашої школи мали унікальну можливість відвідати цей захід і зустрітися з художником-аматором. Відвідувачі були вражені талантом нашого односельчанина, який малює все своє життя, не маючи спеціальної освіти. Учні з цікавістю споглядали картини і гордилися тим, що Георгій Танасійович Штефюк – житель нашого села Іспас.

Кожна робота вражає своєю життєрадісністю, ясністю, свіжістю і несе піднесений настрій, духовне багатство і внутрішній стан художника-аматора. Георгій Танасійович повен сил і натхнення, впевнено йде до своєї мети – бути визнаним художником.

У нашому селі він досяг великої шани та поваги від людей. Сприймаючи красу, люди самі стають добрішими і кращими. Адже краса хвилює, збуджує поетичні струни душі кожної людини.